танцювальний
ТАНЦЮВА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Прикм. до та́не́ць.
Балетмейстер і художник спільно погоджують співзвучність танцювального малюнка з динамікою декорацій (з наук. літ.);
Павло Вірський своїм винятковим щедрим талантом підніс українську танцювальну культуру до рівня найкращих зразків світового мистецтва (з газ.);
// Признач., обладнаний для танців.
Хлопці вкотили до танцювального залу рояль (С. Чорнобривець);
Був тихий літній вечір .. Може, тому музика, яка линула з танцювального майданчика, видавалася надзвичайно мелодійною (П. Панч);
// Власт. танцеві, танцям.
В танці “Гопак” можна бачити танцювальні рухи, характерні для танців “Метелиця”, “Коломийка” (з наук. літ.);
Починається хоровод [“Веснянка”] простим танцювальним кроком (з наук. літ.);
Танцювальний характер вправ, .. зв'язок із музикою надають заняттям з художньої гімнастики життєрадісної, емоціональної насиченості (з наук.-попул. літ.);
Танцювальний ритм;
// У якому навчають танців.
– А я ж у танцювальному гуртку! Я багато танців знаю: і польку, і краков'яка, і козачка (Остап Вишня);
Коломийки виникли як приспівка до танцю, а тому мають жвавий танцювальний ритм (з навч. літ.).
2. Який відповідає вимогам хореографічного мистецтва.
Музика А. Кос-Анатольського [у балеті “Орися”] виразно танцювальна, мелодійна (з наук. літ.);
// Створений у ритмі танцю.
Бубон, барабан, домбра та дві дудки виконували веселий танцювальний мотив (З. Тулуб).
3. у знач. ім. танцюва́льна, ної, ж. Музика, пісня до танців.
Козловський .. повернувся з Яшкою-гармоністом, який з порога вдарив веселої танцювальної, а Глоба з Степановим... пішли навприсядки (З. Тулуб).
4. Який складається з танцюристів.
Приємне враження справляє майстерність солістів танцювальної групи ансамблю (з газ.);
Танець [полька] виконувався на республіканському огляді сільської художньої самодіяльності .. танцювальним колективом села Мигалки (з наук. літ.).
5. У якому основне місце займають танці; багатий на танці.
Танцювальна вистава.
Словник української мови (СУМ-20)