танцювальний

ТАНЦЮВА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Прикм. до та́не́ць.

Балетмейстер і художник спільно погоджують співзвучність танцювального малюнка з динамікою декорацій (з наук. літ.);

Павло Вірський своїм винятковим щедрим талантом підніс українську танцювальну культуру до рівня найкращих зразків світового мистецтва (з газ.);

// Признач., обладнаний для танців.

Хлопці вкотили до танцювального залу рояль (С. Чорнобривець);

Був тихий літній вечір .. Може, тому музика, яка линула з танцювального майданчика, видавалася надзвичайно мелодійною (П. Панч);

// Власт. танцеві, танцям.

В танці “Гопак” можна бачити танцювальні рухи, характерні для танців “Метелиця”, “Коломийка” (з наук. літ.);

Починається хоровод [“Веснянка”] простим танцювальним кроком (з наук. літ.);

Танцювальний характер вправ, .. зв'язок із музикою надають заняттям з художньої гімнастики життєрадісної, емоціональної насиченості (з наук.-попул. літ.);

Танцювальний ритм;

// У якому навчають танців.

– А я ж у танцювальному гуртку! Я багато танців знаю: і польку, і краков'яка, і козачка (Остап Вишня);

Коломийки виникли як приспівка до танцю, а тому мають жвавий танцювальний ритм (з навч. літ.).

2. Який відповідає вимогам хореографічного мистецтва.

Музика А. Кос-Анатольського [у балеті “Орися”] виразно танцювальна, мелодійна (з наук. літ.);

// Створений у ритмі танцю.

Бубон, барабан, домбра та дві дудки виконували веселий танцювальний мотив (З. Тулуб).

3. у знач. ім. танцюва́льна, ної, ж. Музика, пісня до танців.

Козловський .. повернувся з Яшкою-гармоністом, який з порога вдарив веселої танцювальної, а Глоба з Степановим... пішли навприсядки (З. Тулуб).

4. Який складається з танцюристів.

Приємне враження справляє майстерність солістів танцювальної групи ансамблю (з газ.);

Танець [полька] виконувався на республіканському огляді сільської художньої самодіяльності .. танцювальним колективом села Мигалки (з наук. літ.).

5. У якому основне місце займають танці; багатий на танці.

Танцювальна вистава.