1. Словник української мови у 20 томах

танцювальник

ТАНЦЮВА́ЛЬНИК, а, ч.

Те саме, що танцюри́ст.

Цвіли сади і стояла золота курява, збита танцювальниками (В. Яворівський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. танцювальник — танцюва́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. танцювальник — -а, ч. Те саме, що танцюрист. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. танцювальник — ТАНЦЮРИ́СТ, ТАНЦІВНИ́К, ТАНЦЮВА́ЛЬНИК розм., ТАНЕ́ЧНИК заст., ТАНЦЮ́Р заст., ТАНЦЮ́РА заст., ГАРЦІВНИ́К діал. Іринка багато танцювала. Не встигала обернутися з одним танцюристом, а тут уже — другий (М. Словник синонімів української мови