танцювальний

ТАНЦЮВА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Прикм. до та́не́ць.

Балетмейстер і художник спільно погоджують співзвучність танцювального малюнка з динамікою декорацій (Мист., 4, 1960, 3);

Павло Вірський своїм винятковим щедрим талантом підніс українську радянську танцювальну культуру до рівня найкращих зразків світового мистецтва (Літ. Укр., 9.III 1965, 1);

// Признач., обладнаний для танців.

Хлопці вкотили до танцювального залу рояль (Чорн., Визвол. земля, 1959, 179);

Був тихий літній вечір.. Може, тому музика, яка линула з танцювального майданчика, видавалася надзвичайно мелодійною (Панч, В дорозі, 1959, 206);

// Власт. танцеві, танцям.

В танці «Гопак» можна бачити танцювальні рухи, характерні для танців «Метелиця», «Коломийка» (Нар. тв. та етн., 2, 1957, 137);

Починається хоровод [«Веснянка»] простим танцювальним кроком (Збірник укр. нар. танців, 1957, 3);

Танцювальний характер вправ,.. зв’язок із музикою надають заняттям з художньої гімнастики життєрадісної, емоціональної насиченості (Худ. гімнаст., 1958, 3);

Танцювальний ритм;

// У якому навчають танців.

— А я ж у танцювальному гуртку! Я багато танців знаю: і польку, і краков’яка, і козачка (Вишня, ІІ, 1956, 291).

Танцюва́льне мисте́цтво — те саме, що хореогра́фія.

Соковите, барвисте танцювальне мистецтво українського народу (Нар. тв. та етн., 2, 1962, 53).

2. Який відповідає вимогам хореографічного мистецтва.

Музика А. Кос-Анатольського [у балеті «Орися»] виразно танцювальна, мелодійна (Мист., 1, 1965, 4);

// Створений у ритмі танцю.

Бубон, барабан, домбра та дві дудки виконували веселий танцювальний мотив (Тулуб, В степу.., 1964, 222).

3. у знач. ім. танцюва́льна, ної, ж. Музика, пісня до танців.

Козловський.. повернувся з Яшкою-гармоністом, який з порога вдарив веселої танцювальної, а Глоба з Степановим… пішли навприсядки (Тулуб, В степу.., 1964, 222).

4. Який складається з танцюристів.

Приємне враження справляє майстерність солістів танцювальної групи ансамблю (Рад. Укр., 28.III 1961, 3);

Танець [колгоспна полька] виконувався на республіканському огляді сільської художньої самодіяльності.. танцювальним колективом села Мигалки (Збірник укр. нар. танців, 1957, 18).

5. У якому основне місце займають танці; багатий на танці.

Танцювальна вистава.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. танцювальний — танцюва́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. танцювальний — Танечний; (гурток) хореографічний; (- виставу) з танцями; (хист) танцюристий. Словник синонімів Караванського
  3. танцювальний — ТАНЦЮВА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до та́не́ць. Балетмейстер і художник спільно погоджують співзвучність танцювального малюнка з динамікою декорацій (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. танцювальний — -а, -е. 1》 Прикм. до танець. || Признач., обладнаний для танців. Танцювальній майданчик. || Власт. танцеві, танцям. Танцювальний ритм. || У якому навчають танців. Танцювальне мистецтво — те саме, що хореографія. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. танцювальний — БАЛЕ́ТНИЙ, ХОРЕОГРАФІ́ЧНИЙ, ТАНЦЮВА́ЛЬНИЙ. Балетне мистецтво; Хореографічна школа; Танцювальна техніка. Словник синонімів української мови
  6. танцювальний — Танцюва́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)