тапа

та́па

-и, ж.

Матеріал, що заміняє тканину у деяких народів Індонезії, Океанії, Африки, у індійців Центральної і Південної Америки.

Значення в інших словниках

1. тапа — ТА́ПА, и, ж. Тканина, виготовлена з внутрішньої частини деревної кори, поширена у народів, які не знають ткацтва (Індонезії, Океанії та ін.).  Словник української мови у 20 томах
2. тапа — та́па (полінезійське) тканина з лубу (внутрішньої частини деревної кори). Поширена у народів Індонезії, Океанії, Африки, Центральної та Південної Америки.  Словник іншомовних слів Мельничука