тапа

та́па

(полінезійське)

тканина з лубу (внутрішньої частини деревної кори). Поширена у народів Індонезії, Океанії, Африки, Центральної та Південної Америки.

Значення в інших словниках

1. тапа — ТА́ПА, и, ж. Тканина, виготовлена з внутрішньої частини деревної кори, поширена у народів, які не знають ткацтва (Індонезії, Океанії та ін.).  Словник української мови у 20 томах
2. тапа — -и, ж. Матеріал, що заміняє тканину у деяких народів Індонезії, Океанії, Африки, у індійців Центральної і Південної Америки.  Великий тлумачний словник сучасної мови