тапа

та́па

(полінезійське)

тканина з лубу (внутрішньої частини деревної кори). Поширена у народів Індонезії, Океанії, Африки, Центральної та Південної Америки.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тапа — ТА́ПА, и, ж. Тканина, виготовлена з внутрішньої частини деревної кори, поширена у народів, які не знають ткацтва (Індонезії, Океанії та ін.). Словник української мови у 20 томах
  2. тапа — -и, ж. Матеріал, що заміняє тканину у деяких народів Індонезії, Океанії, Африки, у індійців Центральної і Південної Америки. Великий тлумачний словник сучасної мови