тапа

ТА́ПА, и, ж.

Тканина, виготовлена з внутрішньої частини деревної кори, поширена у народів, які не знають ткацтва (Індонезії, Океанії та ін.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тапа — -и, ж. Матеріал, що заміняє тканину у деяких народів Індонезії, Океанії, Африки, у індійців Центральної і Південної Америки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. тапа — та́па (полінезійське) тканина з лубу (внутрішньої частини деревної кори). Поширена у народів Індонезії, Океанії, Африки, Центральної та Південної Америки. Словник іншомовних слів Мельничука