таранчити

тара́нчити

-чу, -чиш, недок., перех., діал.

Терзати.

Значення в інших словниках

1. таранчити — ТАРА́НЧИТИ, чу, чиш, недок., розм. Завдавати комусь страждань, мучити. Покликали мого сина і давай його удвох бити та штовхати. Таранчили, поки впав мертвий (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
2. таранчити — Таранчити, -чу, -чиш гл. Терзать. Покликали мого сина і давай його удвох бити та штовхати. Таранчили, поки впав мертвий. Верхнеднѣпр. у. (Залюб.).  Словник української мови Грінченка