таутохронізм

таутохроні́зм

-у, ч.

Властивість гармонічних коливань зберігати період коливання незалежно від амплітуди.

Значення в інших словниках

1. таутохронізм — таутохроні́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. таутохронізм — ТАУТОХРОНІ́ЗМ, у, ч., фіз. Поширення світла у неоднорідному середовищі без порушення фазових співвідношень.  Словник української мови у 20 томах
3. таутохронізм — таутохроні́зм (від грец. ταύτό – те саме і χρόνος – час) властивість гармонічних коливань зберігати період коливання незалежно від амплітуди.  Словник іншомовних слів Мельничука