Словник української мови у 20 томах

таутохронізм

ТАУТОХРОНІ́ЗМ, у, ч., фіз.

Поширення світла у неоднорідному середовищі без порушення фазових співвідношень.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. таутохронізм — таутохроні́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. таутохронізм — -у, ч. Властивість гармонічних коливань зберігати період коливання незалежно від амплітуди.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. таутохронізм — таутохроні́зм (від грец. ταύτό – те саме і χρόνος – час) властивість гармонічних коливань зберігати період коливання незалежно від амплітуди.  Словник іншомовних слів Мельничука