таємниця
таємни́ця
-і, ж.
1》 Те, що приховується від інших, відоме не всім; секрет.
|| Те, що не підлягає розголошенню.
|| чого та з означ. Відомості, знання про щось, способи досягнення чого-небудь, невідомі іншим. Військова таємниця.
2》 Те, що не пізнане, не стало відомим або ще не доступне пізнанню.
|| чого. Прихована внутрішня суть явища, предмета; прихована причина.
|| перен. Про що-небудь незвідане, непережите, привабливе своєю загадковістю.
Великий тлумачний словник сучасної української мови