телячий
теля́чий
-а, -е.
1》 Прикм. до теля 1).
|| Признач. для теляти, телят. Телячий хлів.
|| Зробл. із шкіри теляти.
|| Пригот. з м'яса теляти. Теляча ковбаса.
2》 перен., розм. Такий, як у теляти (у 1 знач.).
|| Бурхливий, нестримний (про вияв радісних почуттів тощо). Телячі ніжності.
Великий тлумачний словник сучасної української мови