терем
те́рем
-а, ч.
1》 У Київській Русі та феодальній Росії – високий боярський або князівський будинок у вигляді башти; житлове приміщення в такому будинку.
|| Верхня частина такого будинку, де жили (звичайно під наглядом) жінки родини боярина, князя, царя.
2》 заст. Багатий поміщицький будинок.
Великий тлумачний словник сучасної української мови