Великий тлумачний словник сучасної мови

терміново

терміно́во

Присл. до терміновий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. терміново — терміно́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. терміново — див. швидко  Словник синонімів Вусика
  3. терміново — ТЕРМІНО́ВО. Присл. до терміно́вий. Мене увечері терміново викликали в редакцію газети “Вісті” (С. Олійник).  Словник української мови у 20 томах
  4. терміново — Терміно́во, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. терміново — ТЕРМІНО́ВО. Присл. до терміно́вий. Мене увечері терміново викликали в редакцію газети «Вісті» (С. Ол., З книги життя, 1968, 141); Зв’язківця Галю і надіслали під час походу в штаб. Треба було терміново змінити маршрут походу (Ів., Вел. очі, 1956, 52).  Словник української мови в 11 томах