терміново

ТЕРМІНО́ВО. Присл. до терміно́вий.

Мене увечері терміново викликали в редакцію газети «Вісті» (С. Ол., З книги життя, 1968, 141);

Зв’язківця Галю і надіслали під час походу в штаб. Треба було терміново змінити маршрут походу (Ів., Вел. очі, 1956, 52).

Значення в інших словниках

1. терміново — терміно́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. терміново — див. швидко  Словник синонімів Вусика
3. терміново — ТЕРМІНО́ВО. Присл. до терміно́вий. Мене увечері терміново викликали в редакцію газети “Вісті” (С. Олійник).  Словник української мови у 20 томах
4. терміново — Присл. до терміновий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. терміново — Терміно́во, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)