терміновий

ТЕРМІНО́ВИЙ, а, е.

1. Який вимагав негайного виконання, вирішення; спішний.

Ніч стояла, на жаль, місячна, але доручення було термінове, ніколи було чекати темних ночей (Ю. Янов., І, 1954, 150);

Тато був зайнятий якоюсь терміновою роботою (Забіла, Катруся.., 1955, 78);

Термінова справа;

// Який потребує негайного доставлення або відправлення.

Одного дня волів.. послали на станцію возити якісь термінові вантажі (Гончар, II, 1959, 354);

З Турки він приніс термінову пошту (Чорн., Визвол. земля, 1959, 208);

// у знач. ім. терміно́вий, вого, ч. Лист, пакет і т. ін., що потребує негайного доставлення або відправлення.

Як куди швидко треба термінового або телеграму, так я ноги на плечі і прудкіше за машину доставлю (Ів., Таємниця, 1959, 62).

2. Обмежений певним терміном ( див. те́рмін¹ 1), який триває певний строк.

Термінова позика; Термінові вклади.

Значення в інших словниках

1. терміновий — терміно́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. терміновий — див. НЕГАЙНИЙ; (- діло) шпаркий, екстрений.  Словник синонімів Караванського
3. терміновий — [теирм'іновией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і  Орфоепічний словник української мови
4. терміновий — ТЕРМІНО́ВИЙ, а, е. 1. Який вимагає негайного виконання, вирішення; спішний. Ніч стояла, на жаль, місячна, але доручення було термінове, ніколи було чекати темних ночей (Ю. Яновський); Тато був зайнятий якоюсь терміновою роботою (Н.  Словник української мови у 20 томах
5. терміновий — -а, -е. 1》 Який вимагає негайного виконання, вирішення; спішний. Термінова справа. || Який потребує негайного доставлення або відправлення. || у знач. ім. терміновий, -вого, ч. Лист, пакет і т. ін., що потребує негайного доставлення або відправлення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. терміновий — ТЕРМІНО́ВИЙ (який потребує негайного виконання), СПІ́ШНИЙ, НЕГА́ЙНИЙ, НАГА́ЛЬНИЙ, НЕВІДКЛА́ДНИЙ, Е́КСТРЕНИЙ, ПЕРШОЧЕРГО́ВИЙ, НАВА́ЛЬНИЙ, ПИ́ЛЬНИЙ, ШПАРКИ́Й розм., НА́ГЛИЙ діал., ПРИ́КРИЙ заст.; НАДТЕРМІНО́ВИЙ (дуже спішний).  Словник синонімів української мови
7. терміновий — Терміно́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)