Значення в інших словниках
-
терміновий —
див. НЕГАЙНИЙ; (- діло) шпаркий, екстрений.
Словник синонімів Караванського
-
терміновий —
[теирм'іновией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і
Орфоепічний словник української мови
-
терміновий —
ТЕРМІНО́ВИЙ, а, е. 1. Який вимагає негайного виконання, вирішення; спішний. Ніч стояла, на жаль, місячна, але доручення було термінове, ніколи було чекати темних ночей (Ю. Яновський); Тато був зайнятий якоюсь терміновою роботою (Н.
Словник української мови у 20 томах
-
терміновий —
-а, -е. 1》 Який вимагає негайного виконання, вирішення; спішний. Термінова справа. || Який потребує негайного доставлення або відправлення. || у знач. ім. терміновий, -вого, ч. Лист, пакет і т. ін., що потребує негайного доставлення або відправлення.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
терміновий —
ТЕРМІНО́ВИЙ (який потребує негайного виконання), СПІ́ШНИЙ, НЕГА́ЙНИЙ, НАГА́ЛЬНИЙ, НЕВІДКЛА́ДНИЙ, Е́КСТРЕНИЙ, ПЕРШОЧЕРГО́ВИЙ, НАВА́ЛЬНИЙ, ПИ́ЛЬНИЙ, ШПАРКИ́Й розм., НА́ГЛИЙ діал., ПРИ́КРИЙ заст.; НАДТЕРМІНО́ВИЙ (дуже спішний).
Словник синонімів української мови
-
терміновий —
Терміно́вий, -ва, -ве
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
терміновий —
ТЕРМІНО́ВИЙ, а, е. 1. Який вимагав негайного виконання, вирішення; спішний. Ніч стояла, на жаль, місячна, але доручення було термінове, ніколи було чекати темних ночей (Ю. Янов., І, 1954, 150); Тато був зайнятий якоюсь терміновою роботою (Забіла, Катруся.
Словник української мови в 11 томах