тертий
те́ртий
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до терти 1-3).
2》 у знач. прикм. Подрібнений на тертці. Терта картопля.
|| Потовчений, розім'ятий.
3》 у знач. прикм., перен., розм. Який багато бачив, пережив; бувалий, досвідчений.
Великий тлумачний словник сучасної української мови