тимпанник

тимпа́нник

-а, ч., заст.

Той, хто грає на тимпані (див. тимпан I).

Значення в інших словниках

1. тимпанник — тимпа́нник іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. тимпанник — ТИМПА́ННИК, а, ч., заст. Той, хто грає на тимпані. Сашко звелів ударити своїм тимпанникам у срібні бубни (П. Куліш).  Словник української мови у 20 томах
3. тимпанник — ТИМПА́ННИК, а, ч., заст. Той, хто грає на тимпані. Сашко звелів ударити своїм тимпанникам у срібні бубни (П. Куліш, Вибр., 1969, 167).  Словник української мови в 11 томах
4. тимпанник — Тимпанник, -ка м. Родъ барабанщика. Два тимпанники стали перед його (гетьмана) з срібними бубнами.... Сомко звелів ударить своїм тимпанникам у срібні бубни. Ущух трохи галас (у раді). К. ЧР. 335.  Словник української мови Грінченка