тимпанник
ТИМПА́ННИК, а, ч., заст. Той, хто грає на тимпані.
Сашко звелів ударити своїм тимпанникам у срібні бубни (П. Куліш, Вибр., 1969, 167).
Словник української мови (СУМ-11)ТИМПА́ННИК, а, ч., заст. Той, хто грає на тимпані.
Сашко звелів ударити своїм тимпанникам у срібні бубни (П. Куліш, Вибр., 1969, 167).
Словник української мови (СУМ-11)