1. Словник української мови в 11 томах

тимпанник

ТИМПА́ННИК, а, ч., заст. Той, хто грає на тимпані.

Сашко звелів ударити своїм тимпанникам у срібні бубни (П. Куліш, Вибр., 1969, 167).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тимпанник — тимпа́нник іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. тимпанник — ТИМПА́ННИК, а, ч., заст. Той, хто грає на тимпані. Сашко звелів ударити своїм тимпанникам у срібні бубни (П. Куліш). Словник української мови у 20 томах
  3. тимпанник — -а, ч., заст. Той, хто грає на тимпані (див. тимпан I). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тимпанник — Тимпанник, -ка м. Родъ барабанщика. Два тимпанники стали перед його (гетьмана) з срібними бубнами.... Сомко звелів ударить своїм тимпанникам у срібні бубни. Ущух трохи галас (у раді). К. ЧР. 335. Словник української мови Грінченка