тимпанник
Тимпанник, -ка
м. Родъ барабанщика. Два тимпанники стали перед його (гетьмана) з срібними бубнами.... Сомко звелів ударить своїм тимпанникам у срібні бубни. Ущух трохи галас (у раді). К. ЧР. 335.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тимпанник — тимпа́нник іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- тимпанник — ТИМПА́ННИК, а, ч., заст. Той, хто грає на тимпані. Сашко звелів ударити своїм тимпанникам у срібні бубни (П. Куліш). Словник української мови у 20 томах
- тимпанник — -а, ч., заст. Той, хто грає на тимпані (див. тимпан I). Великий тлумачний словник сучасної мови
- тимпанник — ТИМПА́ННИК, а, ч., заст. Той, хто грає на тимпані. Сашко звелів ударити своїм тимпанникам у срібні бубни (П. Куліш, Вибр., 1969, 167). Словник української мови в 11 томах