тимчасом

тимча́сом

спол., перев. у сполуч. з як.

1》 часовий. Указує на одночасність, паралельність дій головного й підрядного речень.

2》 протиставний. Виражає протиставний зв'язок між сурядними реченнями; а, але, проте, однак.

|| У поєднанні зі сполучником "а" підсилює протиставлення.

Значення в інших словниках

1. тимчасом — див. тоді  Словник синонімів Вусика
2. тимчасом — ТИМЧА́СОМ, спол., перев. у сполуч. зі сл. як. 1. часовий. Указує на одночасність, паралельність дій головного й підрядного речень. Тимчасом як інші хлопці билися із собою, немов півні..  Словник української мови у 20 томах
3. тимчасом — тимча́сом прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
4. тимчасом — ТИМЧА́СОМ, спол., перев. у сполуч. з як. 1. часовий. Указує на одночасність, паралельність дій головного й підрядного речень. Тимчасом як інші хлопці билися із собою, немов півні..  Словник української мови в 11 томах