тимчасом
тимча́сом
спол., перев. у сполуч. з як.
1》 часовий. Указує на одночасність, паралельність дій головного й підрядного речень.
2》 протиставний. Виражає протиставний зв'язок між сурядними реченнями; а, але, проте, однак.
|| У поєднанні зі сполучником "а" підсилює протиставлення.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тимчасом — див. тоді Словник синонімів Вусика
- тимчасом — ТИМЧА́СОМ, спол., перев. у сполуч. зі сл. як. 1. часовий. Указує на одночасність, паралельність дій головного й підрядного речень. Тимчасом як інші хлопці билися із собою, немов півні.. Словник української мови у 20 томах
- тимчасом — тимча́сом прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- тимчасом — ТИМЧА́СОМ, спол., перев. у сполуч. з як. 1. часовий. Указує на одночасність, паралельність дій головного й підрядного речень. Тимчасом як інші хлопці билися із собою, немов півні.. Словник української мови в 11 томах