тим-то
ти́м-то
спол.
Уживається у складносурядних реченнях, причому друге речення має значення висновку або наслідку.
|| Уживається для підпорядкування підрядного речення причини головному.
Тим-то й ба — уживається для підтвердження правильності висловлювання, що має звичайно повчальний або докірливий характер.
Великий тлумачний словник сучасної української мови