тим-то

ТИ́М-ТО, спол.

Уживається у складносурядних реченнях, причому друге речення має значення висновку або наслідку; може поєднуватися з іншими сполучниками сурядності, а також уживатися після паузи, що позначається крапкою.

Сьогодні великий день у Тополівській школі: в цей день має відбутися екзамен, а на йому [ньому] повинен бути член ради шкільної. Тим-то в школі ще з учора все готується (Б. Грінченко);

Миру над світом сіяє маяк, Тим-то спокійно свій невід рибак Кидає в море (М. Рильський);

// Уживається для підпорядкування підрядного речення причини головному.

– Їй-богу, сі ідеалісти нікуди не годяться!.. живуть рослинним життям. Ба – не подумайте сміятись! На мій погляд, тим-то і недвижні рослини, що багато думають, життя в них нема (Г. Хоткевич).

Значення в інших словниках

1. тим-то — ти́м-то сполучник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. тим-то — спол. Уживається у складносурядних реченнях, причому друге речення має значення висновку або наслідку. || Уживається для підпорядкування підрядного речення причини головному. Тим-то й ба — уживається для підтвердження правильності висловлювання, що має звичайно повчальний або докірливий характер.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. тим-то — ТИ́М-ТО, спол. Уживається у складносурядних реченнях, причому друге речення має значення висновку або наслідку; може поєднуватися з іншими сполучниками сурядності, а також уживатися після паузи, що позначається крапкою.  Словник української мови в 11 томах