Значення в інших словниках
-
тинькар —
тинька́р іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
тинькар —
ТИНЬКА́Р, я́, ч. Те саме, що штукату́р. Сивий, волосатий дід у брезентовому фартусі тинькаря .. стоїть на тлі неба в просвіті забитого навхрест вікна (О. Кундзич).
Словник української мови у 20 томах
-
тинькар —
ТИНЬКА́Р, я́, ч. Те саме, що штукату́р. Сивий, волосатий дід у брезентовому фартусі тинькаря.. стоїть на тлі неба в просвіті забитого навхрест вікна (Кун-дзич, Пов. і нов., 1938, 215).
Словник української мови в 11 томах