тиньк

-у, ч.

Розчин вапна, змішаного з піском, яким покривають поверхню стін, стелі тощо; штукатурка.

|| Затверділий шар такого розчину на стінах, стелі або який обсипався, обвалився.

Значення в інших словниках

1. тиньк — тиньк іменник чоловічого роду розчин вапна  Орфографічний словник української мови
2. тиньк — ТИНЬК, у, ч. Розчин вапна, змішаного з піском, яким покривають поверхню стін, стелі тощо; штукатурка. В кімнаті пахло вогким вапном. Тиньк висихав надто повільно через таку ранню мокру осінь (О. Копиленко); У світлій, сонячній ..  Словник української мови у 20 томах
3. тиньк — тиньк → тинк  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. тиньк — ШТУКАТУ́РКА (будівельний розчин, затверділий шар такого розчину на стелі, стінах), ТИНЬК, МАЗКА розм.; ШПАРУ́НИ, ШПАРУ́НКИ (у заглибинах, тріщинах на стелі, стінах). Ручка дверей ударилась об стіну. Синіми шматками посипалась штукатурка (В.  Словник синонімів української мови
5. тиньк — ТИНЬК, у, ч. Розчин вапна, змішаного з піском, яким покривають поверхню стін, стелі тощо; штукатурка. В кімнаті пахло вогким вапном. Тиньк висихав надто повільно через таку ранню мокру осінь (Коп., Вибр., 1948, 82); У світлій, сонячній..  Словник української мови в 11 томах
6. тиньк — (укр.) Покриття поверхні конструктивного елементу шаром з будівельного розчину, що зроблений з піску і вапна, гіпсу або цементу (синонім — штукатурка). Має місце: ~ теразитовий — виконаний на білому цементі з додатками барвників і мармурової крихти.  Архітектура і монументальне мистецтво