тиїн

тиї́н

-а, ч.

Розмінна монета Киргизстану, Казахстану, Узбекистану.

Значення в інших словниках

1. тиїн — ТИЇ́Н, а, ч. 1. Дрібна розмінна монета в Казахстані та Узбекистані, яка дорівнює одній сотій казахського тенге і узбецького сума відповідно. 2. Розмінний грошовий знак Киргизстану. Банкноти вартістю 1 тиїн в обігу відсутні, банкноти в 10 тиїнів використовуються рідко (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах