Словник української мови у 20 томах

тиїн

ТИЇ́Н, а, ч.

1. Дрібна розмінна монета в Казахстані та Узбекистані, яка дорівнює одній сотій казахського тенге і узбецького сума відповідно.

2. Розмінний грошовий знак Киргизстану.

Банкноти вартістю 1 тиїн в обігу відсутні, банкноти в 10 тиїнів використовуються рідко (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. тиїн — -а, ч. Розмінна монета Киргизстану, Казахстану, Узбекистану.  Великий тлумачний словник сучасної мови