товпище

то́впище

-а, с.

Велика юрба, юрма, натовп.

Значення в інших словниках

1. товпище — то́впище іменник середнього роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. товпище — див. багато; ватага  Словник синонімів Вусика
3. товпище — ТО́ВПИЩЕ, а, с., рідко. Збільш. до товпа́. Ціле село стовпилося доокола Юрішкової хати величезним, утопленим в гробовім мовчанню товпищем (Г. Хоткевич); На кладовищі за селом – товпище (І.  Словник української мови у 20 томах
4. товпище — ТО́ВПИЩЕ, а, с., рідко. Збільш. до товпа́. Ціле село стовпилося доокола Юрішкової хати величезним, утопленим в гробовім мовчанню товпищем (Хотк., II, 1966, 256); На кладовищі за селом — товпище (Мик.  Словник української мови в 11 томах