тоді
тоді́
присл.
1》 У той час, колись у минулому чи в майбутньому; не тепер.
2》 Одразу після якої-небудь дії або одночасно з нею.
|| У названий період, час.
|| у сполуч. зі сл. саме. У той самий момент.
3》 У такому разі, за таких обставин, умов.
4》 Уживається в головному реченні у знач. співвідносного слова до спол. коли, як, якби чи без сполучника в підрядному умови.
5》 Уживається як частина складеного підрядного спол. тоді як у часових підрядних реченнях, що мають відтінок допустовості або протиставлення; тим часом як.
6》 Те саме, що потім 2).
Великий тлумачний словник сучасної української мови