тонкоголосся

тонкоголо́сся

-я, с.

Крик, гамір, спів тощо, створені багатьма тонкими, високими голосами.

Значення в інших словниках

1. тонкоголосся — тонкоголо́сся іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. тонкоголосся — ТОНКОГОЛО́ССЯ, я, с. Властивість за знач. тонкоголо́сий 2. Ілько-сан чмихав, хитав головою.., а міцний, як самосад, бас набирав оксамитових тонів, підтримуючи трепетне тонкоголосся (А. Крижанівський).  Словник української мови у 20 томах