тонкостеблий

тонкосте́блий

-а, -е.

Який має тонке стебло, з тонким стеблом.

Значення в інших словниках

1. тонкостеблий — тонкосте́блий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. тонкостеблий — див. тонкий  Словник синонімів Вусика
3. тонкостеблий — ТОНКОСТЕ́БЛИЙ, а, е. Який має тонке стебло, з тонким стеблом. Нараз спинився смичок і знову рушив, пробіг по струнах подих заспокоєння, і ніжна, осяяна теплою радістю, заколивалася тонкостеблою квіткою пісня (П.  Словник української мови у 20 томах
4. тонкостеблий — ТОНКОСТЕ́БЛИЙ, а, е. Який має тонке стебло, з тонким стеблом. Нараз спинився смичок і знову рушив, пробіг по струнах подих заспокоєння, і ніжна, осяяна теплою радістю, заколивалася тонкостеблою квіткою пісня (Кол., На фронті..  Словник української мови в 11 томах