тонкостеблий

ТОНКОСТЕ́БЛИЙ, а, е. Який має тонке стебло, з тонким стеблом.

Нараз спинився смичок і знову рушив, пробіг по струнах подих заспокоєння, і ніжна, осяяна теплою радістю, заколивалася тонкостеблою квіткою пісня (Кол., На фронті.., 1959, 63);

Тонкостебла повитиця характеризується дуже тонкими стеблами жовтувато-червоного кольору і дуже дрібним насінням (Захист рослин.., 1952, 336).

Значення в інших словниках

1. тонкостеблий — тонкосте́блий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. тонкостеблий — див. тонкий  Словник синонімів Вусика
3. тонкостеблий — ТОНКОСТЕ́БЛИЙ, а, е. Який має тонке стебло, з тонким стеблом. Нараз спинився смичок і знову рушив, пробіг по струнах подих заспокоєння, і ніжна, осяяна теплою радістю, заколивалася тонкостеблою квіткою пісня (П.  Словник української мови у 20 томах
4. тонкостеблий — -а, -е. Який має тонке стебло, з тонким стеблом.  Великий тлумачний словник сучасної мови