Великий тлумачний словник сучасної мови

тонкошкірий

тонкошкі́рий

тонкошкурий, -а, -е.

1》 Який має тонку шкіру або шкірку, шкуру або шкурку.

2》 перен. Слабий, легко вразливий, надто чутливий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. тонкошкірий — тонкошкі́рий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. тонкошкірий — див. слабодухий  Словник синонімів Вусика
  3. тонкошкірий — ТОНКОШКІ́РИЙ, ТОНКОШКУ́РИЙ, а, е. 1. Який має тонку шкіру або шкірку, шкуру або шкурку. Закуски з помідорів готують з червоних стиглих плодів з круглою поверхнею, бо вони більш м'ясисті і тонкошкірі (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
  4. тонкошкірий — ВРА́ЗЛИ́ВИЙ (УРА́ЗЛИ́ВИЙ) (який легко піддається зовнішнім подразненням, впливам), ЧУТЛИ́ВИЙ, ЧУ́ЛИЙ, СПРИЙНЯ́ТЛИВИЙ, ТОНКОШКІ́РИЙ, ТОНКОШКУ́РИЙ, ТОНКОСЛІ́ЗНИЙ, ТОНКОСЛЬО́ЗИЙ.  Словник синонімів української мови
  5. тонкошкірий — ТОНКОШКІ́РИЙ, ТОНКОШКУ́РИЙ, а, е. 1. Який має тонку шкіру або шкірку, шкуру або шкурку. Закуски з помідорів готують з червоних стиглих плодів з круглою поверхнею, бо вони більш м’ясисті і тонкошкірі (Укр.  Словник української мови в 11 томах