тонний

то́нний

I -а, -е, заст.

Який дотримується світського тону поведінки, має вишукані манери.

II -а, -е.

Який має вагу, що дорівнює одній тонні.

Значення в інших словниках

1. тонний — то́нний 1 прикметник вишуканий рідко то́нний 2 прикметник вагою в одну тонну  Орфографічний словник української мови
2. тонний — ТО́ННИЙ¹, а, е, заст. Який дотримується світського тону поведінки, має вишукані манери. – Наші вельможні панни такі манірні, такі тонні та скучні! (І.  Словник української мови у 20 томах
3. тонний — ТО́ННИЙ¹, а, е, заст. Який дотримується світського тону поведінки, має вишукані манери. — Наші вельможні панни такі манірні, такі тонні та скучні! (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах