тонний

то́нний

I -а, -е, заст.

Який дотримується світського тону поведінки, має вишукані манери.

II -а, -е.

Який має вагу, що дорівнює одній тонні.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тонний — то́нний 1 прикметник вишуканий рідко то́нний 2 прикметник вагою в одну тонну Орфографічний словник української мови
  2. тонний — ТО́ННИЙ¹, а, е, заст. Який дотримується світського тону поведінки, має вишукані манери. – Наші вельможні панни такі манірні, такі тонні та скучні! (І. Словник української мови у 20 томах
  3. тонний — ТО́ННИЙ¹, а, е, заст. Який дотримується світського тону поведінки, має вишукані манери. — Наші вельможні панни такі манірні, такі тонні та скучні! (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах