1. Словник української мови в 11 томах

тонний

ТО́ННИЙ¹, а, е, заст. Який дотримується світського тону поведінки, має вишукані манери.

— Наші вельможні панни такі манірні, такі тонні та скучні! (Н.-Лев., II, 1956, 63);

Не думав Ігор, що його сестриця, в недалекому минулому жінка неймовірно тонна, стримана з кожною новою людиною, так легко приверне до себе Надійчину симпатію (Шовк., Людина.., 1962, 232).

ТО́ННИЙ², а, е. Який має вагу, що дорівнює одній тонні.

Тонна бомба рознесла вщент будинок, стяла вогненною косою й спопелила весь густий сад (Кучер, Голод, 1961, 138);

Ось він [метал] ллється у ванни, де у воді гранулюється, ось тонні злитки його лежать ще гарячі, пахкі, недоступні (Літ. Укр., 14.VІ 1968, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тонний — то́нний 1 прикметник вишуканий рідко то́нний 2 прикметник вагою в одну тонну Орфографічний словник української мови
  2. тонний — ТО́ННИЙ¹, а, е, заст. Який дотримується світського тону поведінки, має вишукані манери. – Наші вельможні панни такі манірні, такі тонні та скучні! (І. Словник української мови у 20 томах
  3. тонний — I -а, -е, заст. Який дотримується світського тону поведінки, має вишукані манери. II -а, -е. Який має вагу, що дорівнює одній тонні. Великий тлумачний словник сучасної мови