1. Словник української мови у 20 томах

тонний

ТО́ННИЙ¹, а, е, заст.

Який дотримується світського тону поведінки, має вишукані манери.

– Наші вельможні панни такі манірні, такі тонні та скучні! (І. Нечуй-Левицький);

Не думав Ігор, що його сестриця, в недалекому минулому жінка неймовірно тонна, стримана з кожною новою людиною, так легко приверне до себе Надійчину симпатію (Ю. Шовкопляс).

ТО́ННИЙ², а, е.

Який має вагу, що дорівнює одній тонні.

Тонна бомба рознесла вщент будинок, стяла вогненною косою й спопелила весь густий сад (В. Кучер);

Ось він [метал] ллється у ванни, де у воді гранулюється, ось тонні злитки його лежать ще гарячі, пахкі, недоступні (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тонний — то́нний 1 прикметник вишуканий рідко то́нний 2 прикметник вагою в одну тонну Орфографічний словник української мови
  2. тонний — I -а, -е, заст. Який дотримується світського тону поведінки, має вишукані манери. II -а, -е. Який має вагу, що дорівнює одній тонні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тонний — ТО́ННИЙ¹, а, е, заст. Який дотримується світського тону поведінки, має вишукані манери. — Наші вельможні панни такі манірні, такі тонні та скучні! (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах