тонуючий тону́ючий -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до тонувати. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках тонуючий — ТОНУ́ЮЧИЙ, а, е. Признач. для тонування. Словник української мови у 20 томах