топити
топи́ти
I топлю, топиш; мн. топлять; недок., перех. і неперех.
1》 що, у чому, чим і без додатка. Розпалювати й підтримувати вогонь у печі, грубці і т. ін.
2》 перев. з дієсл. варити. Палити дрова, солому і т. ін. в печі, плиті для приготування їжі.
3》 Обігрівати (приміщення), розпалюючи й підтримуючи вогонь у печі, грубці і т. ін. або вмикаючи опалювальну систему; опалювати.
II топлю, топиш; мн. топлять; недок., перех.
Нагріваючи, робити м'яким, рідким.
|| Добувати плавленням; виплавляти, витоплювати.
III топлю, топиш; мн. топлять; недок., перех. і без додатка.
1》 Силою занурюючи в воду, змушувати опускатися, падати на дно; затоплювати.
|| Покриваючи хвилею, заливаючи водою або кидаючи, затягаючи у воду людину, тварину, змушувати тонути.
2》 в чому, перен. Заглушати, тамувати в собі думки, почуття, переживання, зазнаючи знегод, горя і т. ін.
3》 Заливати, покривати (про воду, хвилю і т. ін.).
4》 перен., розм. Ставити кого-небудь у безвихідне становище, робити когось до краю нещасним.
|| Зводити наклеп на кого-небудь; обмовляти, видавати когось.
Великий тлумачний словник сучасної української мови