торочини

торо́чини

-ин, мн., етн.

Весільний обряд – пришивання дівчатами торочок до рушників.

Значення в інших словниках

1. торочини — Торочини, -чин ж. Свадебный обрядъ, состоящій въ томъ, что дѣвушки пришиваютъ торочки́ до рушникі́в. Шейк.  Словник української мови Грінченка