Словник української мови Грінченка

торочини

Торочини, -чин

ж. Свадебный обрядъ, состоящій въ томъ, что дѣвушки пришиваютъ торочки́ до рушникі́в. Шейк.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. торочини — -ин, мн., етн. Весільний обряд – пришивання дівчатами торочок до рушників.  Великий тлумачний словник сучасної мови