торочини
Торочини, -чин
ж. Свадебный обрядъ, состоящій въ томъ, что дѣвушки пришиваютъ торочки́ до рушникі́в. Шейк.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- торочини — -ин, мн., етн. Весільний обряд – пришивання дівчатами торочок до рушників. Великий тлумачний словник сучасної мови