1. Словник української мови Грінченка

торочення

Торо́чення, -ня

с.

1) Обшиваніе бахромой.

2) Болтовня.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. торочення — торо́чення 1 іменник середнього роду повторення одного й того самого розм. торо́чення 2 іменник середнього роду обтріпування Орфографічний словник української мови
  2. торочення — ТОРО́ЧЕННЯ¹, я, с., розм. Дія за знач. торо́чити. ТОРО́ЧЕННЯ², я, с. Дія за знач. торо́чити й торочи́тися 1. Щоб зберегти тканину від торочення, витирання, .. в українському народному одязі застосовувалися різні обшивання (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. торочення — I -я, с., розм. Дія за знач. торочити. II -я, с. Дія за знач. торочити й торочитися 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. торочення — ТОРО́ЧЕННЯ¹, я, с., розм. Дія за знач. торо́чити. ТОРО́ЧЕННЯ², я, с. Дія за знач. торо́чити й торо́читися 1. Щоб зберегти тканину від торочення, витирання,.. в українському народному одязі застосовувалися різні обшивання (Нар. тв. та етн., 5, 1965, 33). Словник української мови в 11 томах