Великий тлумачний словник сучасної мови

торс

-а, ч.

Тулуб людини.

|| Скульптурне зображення тулуба людини.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. торс — торс іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. торс — Тулуб  Словник чужослів Павло Штепа
  3. торс — (італ. torso, від грец. θύρσος – пагін) 1. Тулуб людини. 2. Скульптурне зображення тулуба людини.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. торс — ТОРС, а, ч. Тулуб людини. А на тому фоні майне чудовий дівочий торс, пишне лице з огнястими очима (І. Нечуй-Левицький); Од білого підрясника, що загортав сливе жіночий торс.., віяло таким спокоєм, що Раїса не могла пустити його так швидко од себе (М.  Словник української мови у 20 томах
  5. торс — ТУ́ЛУБ (тіло людини або тварини без голови й кінцівок), КО́РПУС, ТОРС, ТІ́ЛО, СТАН (людини). Чорний приношений кожух охляп звисав на його кремезному й дужому тулубі (Г.  Словник синонімів української мови
  6. торс — ТОРС, а, ч. Тулуб людини. А на тому фоні майне чудовий дівочий торс, пишне лице з огнястими очима (Н.-Лев., III, 1956, 311); Од білого підрясника, що загортав сливе жіночий торс..  Словник української мови в 11 томах