торс —
(італ. torso, від грец. θύρσος – пагін) 1. Тулуб людини. 2. Скульптурне зображення тулуба людини.
Словник іншомовних слів Мельничука
торс —
ТОРС, а, ч. Тулуб людини. А на тому фоні майне чудовий дівочий торс, пишне лице з огнястими очима (І. Нечуй-Левицький); Од білого підрясника, що загортав сливе жіночий торс.., віяло таким спокоєм, що Раїса не могла пустити його так швидко од себе (М.
Словник української мови у 20 томах
торс —
ТУ́ЛУБ (тіло людини або тварини без голови й кінцівок), КО́РПУС, ТОРС, ТІ́ЛО, СТАН (людини). Чорний приношений кожух охляп звисав на його кремезному й дужому тулубі (Г.
Словник синонімів української мови
торс —
ТОРС, а, ч. Тулуб людини. А на тому фоні майне чудовий дівочий торс, пишне лице з огнястими очима (Н.-Лев., III, 1956, 311); Од білого підрясника, що загортав сливе жіночий торс..
Словник української мови в 11 томах