трахкати
тра́хкати
-аю, -аєш, недок., розм.
1》 Утворювати різкі, переривчасті звуки внаслідок падіння, пострілу, вибуху або під час роботи, руху тощо; торохкати (у 1 знач.).
|| безос. Стріляти.
2》 Сильно, з гуркотом ударяти, стукати; торохкати (у 2 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови