Великий тлумачний словник сучасної мови

тренчик

тре́нчик

-а, ч., спец.

Вузький ремінець для прив'язування, прикріплювання ременя до ложа гвинтівки, сідельних сумок і т. ін.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. тренчик — тре́нчик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. тренчик — ТРЕ́НЧИК, а, ч., спец. Вузький ремінець для прив'язування, прикріплювання ременя до ложа гвинтівки, сідельних сумок і т. ін. Затягнутий тренчик [у шинельній скатці], мов чорна коса (М. Шпак).  Словник української мови у 20 томах
  3. тренчик — ТРЕ́НЧИК, а, ч., спец. Вузький ремінець для прив’язування, прикріплювання ременя до ложа гвинтівки, сідельних сумок і т. ін. Затягнутий тренчик [у шинельній скатці], мов чорна коса (Шпак, Вибр., 1952, 12).  Словник української мови в 11 томах